Як у виконавчому провадженні звертається стягнення на майно

Взагалі у виконавчому провадженні звернення стягнення на майно полягає у його арешті та примусовій реалізації. Вимоги стягувача, якому боржник винен певну грошову суму,  задовольняються за рахунок грошей, отриманих від продажу майна боржника.
З метою забезпечення прозорості та прискорення процесу реалізації описане та арештоване майно передається на електронні торги. На організацію та проведення електронних торгів уповноважене державне підприємство «Сетам», на веб-сайті якого можна ознайомитись з інформацією про призначені торги, про майно, яке виставляється на аукціони, та про підсумки вже проведених аукціонів.
Якщо продаються транспортні засоби або нерухоме майно (ми вже зазначали, що до такого майна відносяться дома, квартири, гаражі, земельні ділянки), то їх вартість визначається спеціалістами в області ціноутворення – суб’єктами оціночної діяльності. Саме така вартість буде початковою ціною при проведенні електронних торгів.
Після завершення аукціону, у випадку, якщо майно  було реалізоване, за рахунок сплачених  за нього коштів  задовольняються вимоги стягувача.
Якщо у боржника декілька непогашених зобов’язань, як вони задовольняються?
Якщо стягувачів декілька, а отриманих грошових сум недостатньо, щоб задовольнити всі їх вимоги, державний виконавець керується черговістю задоволення таких вимог, встановленою Законом «Про виконавче провадження». Пріоритетними  визначені вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, потім – вимоги працівників, пов’язані з трудовими правовідносинами, наступна черга – це стягнення заборгованості по різноманітним соціальним виплатам, а після задоволення перелічених вимог, задовольняються всі інші.
Як має діяти державний виконавець, якщо у боржника відсутнє майно?
На жаль мають місце випадки, коли у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення, відсутні доходи у вигляді заробітної плати чи пенсії, за рахунок яких можливо виконати рішення суду. У такому разі після проведення всіх заходів примусового виконання виконавчий документ повертається стягувачу. Необхідно розуміти, що у цьому випадку виконавчий документ може бути пред’явлений повторно.
Які строки передбачені для пред’явлення на виконання рішень судів?
Звернемо увагу, що на виконання пред’являються не самі рішення судів, а оформлені у встановленому порядку виконавчі документи, наприклад, виконавчі листи. Законом визначені строки пред’явлення виконавчих документів до примусового виконання. Можна констатувати, що новий Закон «Про виконавче провадження» суттєво змінив такі строки. Якщо раніше у стягувача був рік для пред’явлення виконавчого документу до відділу державної виконавчої служби, то тепер документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років. Виключення передбачене для посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган. Ці документи  можуть бути пред’явлені до примусового виконання  в обмежений термін - протягом трьох місяців.
Яка відповідальність настає, якщо боржник не виконує свої обов’язки?
 Закон «Про виконавче провадження» передбачає певні обов’язки  учасників процесу примусового виконання рішень. Зрозуміло, що для ефективного застосування норм закону, необхідно встановлення відповідальності за їх невиконання або порушення. Більшість випадків настання відповідальності передбачені для боржника: це відповідальність за ненадання декларації про доходи і майновий стан чи зазначення в такій декларації неправдивих відомостей, відповідальність за неповідомлення про зміну місця проживання або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця.
Крім того, вперше передбачена відповідальність за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника установами, де він отримує дохід.
Стягнення за перелічені порушення вимог Закону «Про виконавче провадження» передбачені статтею 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в теперішній час від  850 до 1 700 гривень. З прийняттям нового закону, який ми обговорюємо, змінився і порядок розгляду таких адміністративних справ. Тепер накладати адміністративні стягнення мають право начальники органів державної виконавчої  служби,  яким  безпосередньо  підпорядковані  державні виконавці.
Примусово виконуються і рішення, якими не стягуються грошові кошти, а боржники зобов’язуються  вчинити певні дії, наприклад, звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.  За невиконання таких рішень зобов’язального характеру збільшились розміри штрафних санкцій. У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 гривень), на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3 400 гривень), на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5 100 гривень).