Поради для здоров‘я від ЦРБ

Увага!
З червня по вересень сезон активної передачі збудника малярії
Як інформує Держсанепідслужба України, минулого року саме у цей сезон зафіксовано майже 40 % усіх річних випадків малярії в країні. Аналіз інформації від регіональних управлінь Держсанепідслужби за 2014 рік показав, що рівень захворюваності людей не перевищував середні багаторічні показники. У 2014 році мали місце 50 випадків захворювання на малярію у країні та 3 випадки паразитоносійства малярії у Хмельницькій області.

Усі 50 випадків малярії, які були зареєстровані – завізні. Громадянами України було завезено інфекцію у 33 випадках (66 %), іноземцями – 17 (34 %). Зафіксовано два летальних випадки тропічної малярії. Для порівняння, у 2013 році зареєстровано 78 завізних випадки із них – 4 летальні.

Призвести до ускладнень перебігу хвороби та спричинити летальні наслідки можуть наступні факти. Перш за все нехтування проведенням хіміопрофілактики малярії під час перебування в ендемічних країнах. «Як показують результати епідрозслідувань випадків малярії, що зафіксовані у минулому році, один із потерпілих взагалі не отримував хіміопрофілактику перед подорожжю, - зазначає Олександр Заіка, начальник відділу епідеміологічного нагляду та профілактики інфекційних захворювань, санітарної охорони середовища Держсанепідслужби України. - У іншому випадку дані про проведення хіміопрофілактики просто відсутні».

Самолікування та бажання лікуватися вдома, а як наслідок – пізнє звернення хворих за медичною допомогою (через 5 діб від початку захворювання), не дає людині шансів перемогти хворобу. Ще одним нагальним питанням залишається недостатня настороженість медичних працівників закладів охорони здоров’я щодо малярії. Незважаючи на те, що обоє громадян, померлих від малярії, були членами екіпажів суден (моряками) і прибули з закордонних рейсів, у них не було зібрано своєчасний епіднанамнез та, як результат, не призначено відповідне лабораторне дослідження крові та подальше лікування.

За даними відомчих статистичних звітів територіальних органів Держсанепідслужби України, санітарно-ентомологічна ситуація в Україні залишається нестійкою: з 7 видів комарів роду Anopheles, які є переносниками збудника інфекції, у 2014 році в Україні реєструвалися 5.

Довідково

Найбільше випадків захворювання на малярію у минулому році було виявлено головними управліннями ДСЕС в м. Києві – 8; Миколаївській області та на водному транспорті – по 5; Дніпропетровській, Житомирській, Львівській, Одеській, Харківській областях – по 4; Сумській області –3.

Серед захворілих було 45 чоловіків і 5 жінок. На малярію хворіли робітники, пілоти, моряки, студенти. Тропічна малярія (P.falciparum) у 2014 році складала 30 випадків (61,2%), триденна (P.vivax) – 5 (10,2%), овале-малярія (P.ovale) – 4 (8,2%), чотириденна малярія (P. malariae) – 1 (2%), малярія спричинена декількома збудниками – 9 (18,3%).

Не вживайте  дикорослі  гриби!

Цьогоріч від отруєння грибами померло п’ятеро людей

За останній тиждень в України зареєстровано шість випадків отруєння дикорослими грибами, внаслідок яких постраждало 9 людей, серед них і дитина. Хоча грибний сезон ще не в розпалі у Державній санітарно-епідеміологічній службі України вже зареєстрована оперативна інформація про 21 випадок отруєння дикорослими грибами. Від вживання страв із грибів цьогоріч постраждало 24 і померло п’ятеро людей.

  Проблема отруєння дикорослими грибами притаманна пострадянським країнам. Закордоном такі отруєння трапляються вкрай рідко, оскільки люди майже не збирають грибів у лісах. Тож, щоб бути спокійним за себе і свою родину, краще споживати печериці та гливи, вирощені у теплицях.

Аналіз зафіксованих випадків отруєнь грибами в Україні свідчить, що більшість із них викликані вживанням пластинчатих отруйних грибів (насамперед, блідої поганки), які помилково сприймаються за їстівні печериці та сироїжки.

Хоч бліда поганка не росте у багатьох регіонах, наприклад, на півдні, проте масові отруєння дикорослими грибами реєструють і там. Шкоду здоров’ю  можуть спричинити і їстівні гриби, які не пройшли належної термічної обробки або виросли на забруднених територіях чи уздовж швидкісних трас. 

Довідково:

У 2014 році дикорослими грибами отруїлася 181 людина, 13 із них померло. У 2013 році зареєстровано 196 постраждалих внаслідок отруєння грибами, 15 осіб загинуло. За 2012 та 2011 роки зареєстровано відповідно 305 та 307 потерпілих від отруєння грибами, з них померло 24 і 27 осіб.

Епідемічна ситуація з холери в Україні

Останній спалах холери в Україні зареєстрований в 2011 році в м.Маріуполь Донецької області. За період спалаху зареєстровано 33 випадки захворювання на холеру та 24 випадки вібріоносійства. Цей спалах був викликаний токсигенними штамами вібріонів, занесеними з іншої країни. Дві третини хворих несвоєчасно звертались за допомогою, що значно ускладнювало заходи з ліквідації спалаху. Холера в Маріуполі набула затяжного характеру, і спалах тривав майже три місяці.

Епідемічна ситуація з холери в м. Києві залишається благополучною протягом багатьох років. За 2013 та поточний періоді 2014 років серед населення міста не було зареєстровано випадків (підозри) захворювання людей на холеру.

Холе́ра, заходи профілактики

Холе́ра (від chole — жовч і rheo — течу) — антропонозне інфекційне захворювання, викликане холерними вібріонами, їхніми токсинами, що проникають через рот у травний тракт здорової сприйнятливої людини, супроводжуване зневодненням організму.

Захворювання починається гостро. Хвороба супроводжується проносом (випорожнення приймають вигляд «рисового відвару») без болю у животі, а також блювотою, характеризується швидким зневодненням організму.

Джерелом інфекції є людина, хвора на холеру та бацилоносії. В її розповсюдженні велику роль відіграють мухи. Інкубаційний період триває від 1 до 6 діб (частіше2 – 3 доби).

Зараження холерою відбувається в результаті проникнення холерних вібріонів через рот переважно з інфікованою водою або з харчовими продуктами, через руки забрудненні виділеннями хворого. На харчових продуктах збудник холери може зберігатися від 2 до 5 діб, на помідорах і кавунах під дією прямих сонячних променів збудник зберігається до 8 годин, довгий час (декілька тижнів) – у водоймах.

Профілактика холери

Профілактика холери зводиться до санітарної охорони кордонів України від завезення холери з інших країн, встановлення карантину, госпіталізації всіх хворих до холерних госпіталів, ізоляції підозрілих бацилоносіїв і контактних осіб до провізорних госпіталів, санітарного контролю за очищенням і водопостачанням населених місць, проведення дезінфекційних заходів, посилення гігієнічного нагляду за харчовими продуктами, диспансеризації осіб, які перехворіли на холеру, боротьбу з мухами, тощо.

Дуже важливу роль у профілактиці холери відіграє ретельне виконання всім населенням вимог особистої гігієни.

Щоб попередити холеру та запобігти зараженню необхідно пам'ятати, що купатися необхідно тільки на спеціально відведених, облаштованих туалетами водоймах, дотримуватися правил особистої гігієни (ретельне миття рук з милом під проточною водою), не вживати в їжу немиті овочі та фрукти, а також не допускати проникнення мух до приміщень де готуються та зберігаються продукти харчування

Лікар-інфекціоніст                                                                        Д.В.Тищенко