Відділ культури інформує

Людина, яка говорила правду

  17 січня для учнів 11 класу   НВК « гімназія» бібліотекарі центральної міської бібліотеки для дорослих провели поетичний щоденник «Людина, яка говорила правду », присвячений 75-річчю з дня народження  легендарної постаті минулого століття, поета, земляка  В.Стуса.

…Ти весь - на бережечку самоти

 Присмоктаний до туги, ніби равлик,

 Від вибухлої злості занепалий

 Не можеш межі болю осягти.

 А світ весь втих, витух і відпалав,

 Не вгамувавши вікової спраги.

 Він висмоктав із тебе всю одвагу,

 Лишив напризволяще і прокляв…

Гортаючи томик віршів поета, старшокласники  намагаються йти за ним слово в слово, слід у слід .  Дорога болю стелиться від рядка до рядка,  переплітається  з тонким мереживом туги і розпачу:

Кожне Стусове слово "забезпечене" золотим запасом його сумління найвищої проби. Тут що не рядок - то правда. Це стогін душі, приречений жити "на рідній, не своїй землі...".

Мені здається, що живу не я,

 а інший, хтось живе

 за мене в світі в моїй подобі.

 ...Тільки перехожий

 межі світів, ворушишся на споді

 чужого існування…

      Випало йому перейти пекельні кола у відомих своєю жорстокістю Пермських «виправно-трудових» таборах та за колючими дротами не вгасала його творча енергія. Тут, у неволі він писав не тільки свою філософську лірику, а й активно перекладав. Добре володів німецькою мовою, вивчав французьку та англійську, аби перекласти твори А. Рембо, П. Варлена, Ш. Бодлера, Р. Кіп-лінга та ін. Така інтенсивна робота здійснювалася у майже неможливих умовах. Адже всі рукописи відбиралися, переглядалися і не завжди поверталися надто пильним табірним начальством. Табірними наглядачами знищено збірку з приблизно трьохсот віршів поета.  Тяжких мук довелося зазнати не тільки його тілу, а й духу, та Василь продовжує документувати свій душевний біль у нових віршах.

… Вже навіть немовлятко,

 Й те обіцяє стати нашим катом