Щодо реалізації державної гендерної політики.

Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» та План заходів з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року, який затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.11.2015 № 1393 передбачають здійснення комплексних заходів щодо подолання дискримінації за ознакою статі, упровадження своєчасних спеціальних тимчасових заходів, спрямованих на усунення дисбалансу між можливостями жінок і чоловіків реалізувати рівні права, надані їм Конституцією і законами України.
Дискримінація є однією з головних проблем досягнення тендерної рівності в економічній, політичній та інших сферах.
Конституцією України, Кодексом законів про працю України, законодавством у сфері освіти і зайнятості надаються можливості всім особам на основі рівності без якої-небудь дискримінації розвивати і застосовувати свої здібності до праці у власних інтересах і відповідно до своїх прагнень, виходячи з потреб суспільства.
Статтею 11 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що в оголошення (рекламі) про вакансії забороняється зазначати обмеження щодо віку кандидатів, пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам, за винятком специфічної роботи, які може виконуватися виключно особами певної статі, висувати вимоги, що надають перевагу одній із статей, а також вимагати від осіб, які працевлаштовуються, надання відомостей про особисте життя.
Обмеження щодо змісту оголошень (реклами) про вакансії (прийом на роботу) та відповідальність за порушення встановленого порядку їх розповсюдження встановлюються статтею 24-1 Закону України «Про рекламу».
Головним завданням стандартів дискримінаційної реклами за ознакою статі є формування культури ринкових маркетингових відносин з урахуванням гендерних підходів у рекламі.