Робота з засудженими фахівців служби пробації

5 лютого 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про пробацію" (№ 160-VIII), який набув чинності 27 лютого ц.р. та через шість місяців буде введено у дію.

Таким чином Верховна Рада України схвалила  реальний  крок у сфері наближення юстиції України до міжнародних стандартів і впровадження у державі принципово нової системи заходів кримінально-правового характеру, покликаних у першу чергу забезпечити безпеку суспільства.

Кожного разу при зверненні до практичного вирішення проблеми запобігання злочинності в цілому чи то окремого її виду виникає необхідність окреслення об’єктів запобіжного впливу та вироблення способів і методів впливу саме на них. І тут на допомогу працівнику служби пробації має прийти кейс-менеджмент. Кейс-менеджмент являє собою динамічний, добре скоординований, цілеспрямований і гнучкий оціночний підхід. Він включає весь комплекс наявних в державі, суспільстві та оточенні засудженого послуг, які можуть бути спрямовані на задоволення його потреб щодо реабілітації та реінтеграції. Кейс-менеджмент є керівництвом для втручання, покликаного зменшити ризик повторних правопорушень і забезпечити якісну турботу про правопорушника шляхом послідовного планування, здійснення чи припинення надання послуг. Ведення випадку (кейс-менеджмент) — модель соціальної роботи; спільна діяльність клієнта  і відповідних служб, спрямована на реалізацію індивідуальних потреб клієнта через отримання необхідних послуг. Синонім у соціальній роботі — соціальний супровід. Особа, що вчинила злочин і перебуває на обліку служби пробації, набуває статусу клієнта, тобто отримувача спеціальних послуг. У Законі України «Про пробацію» вживається термін «суб’єкт пробації» – засуджений, щодо якого за рішенням суду та відповідно до закону застосовуються наглядові, соціально-виховні заходи, та обвинувачений, щодо якого органом пробації готується досудова доповідь.

 Опис випадку зовні виглядає як бесіда. Це — перша зустріч, під час якої клієнт розповідає про причини своєї злочинної поведінки та наявні у ньо- го проблеми, що призвели до цього. Консультант, який веде випадок, — це людина із зошитом і ручкою. На початку бесіди консультант ввічливо просить клієнта дозволу вести записи у його присутності. Записи в комп’ютер чи інший електронний пристрій під час бесіди з клієнтом вважаються неприпустимим порушенням етики відносин. У будь-якому випадку на запис потрібна згода клієнта. Практикум Відкриті і закриті питання . Відкриті питання (передбачають розгорнуту відповідь і дають повну картину). За результатами аналізу випадку розробляється індивідуальний план допомоги  клієнту.  Розробка індивідуального плану — двохетапна. Вона передбачає як самостійну роботу при підготовці до третьої зустрічі з клієнтом (перший етап), так і обговорення безпосередньо під час бесіди (другий етап). Індивідуальний план допомоги розробляється згідно потреб клієнта та наявних ресурсів і включає:

• назву послуги та її постачальника (перелік послуг і постачальників);

 • терміни виконання (окремих пунктів і плану допомоги в цілому);

 • обов’язки сторін (угода про надання послуг).

 При розробці індивідуального плану спочатку складається перелік послуг та їх постачальників, а потім це виноситься на обговорення з клієнтом. Результатом обговорення має стати погодження індивідуального плану між клієнтом і консультантом та підписання угоди.

 Після того, як індивідуальний план затверджено і угоду підписано, почи- нається безпосередня робота по виконанню індивідуального плану допомоги. Індивідуальний план допомоги реалізується шляхом переадресації клієнта у відповідні служби. Переадресація передбачає як самостійні дії клієнта, так і, за необхідності, супровід та направлення до відповідних служб. Клієнт продовжує зустрічатись з консультантом з ведення випадку за розробленим графіком консультацій та може телефонувати йому в процесі. Супервізія — процес надання професійної допомоги, спрямованої на аналіз результатів роботи, подолання професійних труднощів, удосконалення організації роботи, підтримку мотивації до роботи, дотримання етичних норм та стандартів надання послуг, попередження професійного вигорання, забезпечення емоційної підтримки, підвищення професійної кваліфікації. Допомогу надає супервізор (керівник Служби, призначена керівником особа, залучений фахівець). Отримувач допомоги — соціальний працівник, консультант з ведення випадку. В процесі ведення випадку застосовується три види супервізії:

 • Навчальна (наставницька). Під час її проведення здійснюються заходи, спрямовані на адаптацію працівника до нових умов і специфіки роботи, нових функціональних обов’язків, а також передбачається розвиток професійної компетенції працівників — відпрацювання нових навичок.

 • Консультаційна. Під час її проведення передбачається обговорення індивідуальних проблем та потреб працівника та/або розв’язання спірних ситуацій у роботі.

• Супервізія випадку. Цей вид супервізії передбачає поточну і фінальну роботу.