У центрі уваги соціально-вразливі верстви населення

З 1 січня 2013 набрав чинності новий Закон України «Про зайнятість населення» (далі - Закон). Знов ухвалений Закон вводить додаткові гарантії для осіб, які традиційно вважаються найменш конкурентоздатними на ринку праці України, - батьки-одинаки, особи «передпенсійного віку» і особи найменшого працездатного віку (що досягли 15 років). Про гарантії для вищезгаданих категорій осіб і про обов'язки працедавця по їх працевлаштуванню детальніше буде описано в даній статті.
Закон «Про зайнятість населення», який втратив силу, містив перелік осіб, для працевлаштування яких держава створювала особливі сприятливі умови. Новий Закон існуючий перелік розширив, і з 01.01.2013 р. до категорії осіб, які мають додаткові гарантії в сприянні при працевлаштуванні відносяться:
1) один з батьків, або особа, яка їх замінює і: має на утриманні дітей віком до 6 років; виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років або дитину-інваліда; утримує без одного з подружжя інваліда з дитинства (незалежно від віку) та/або інваліда 1 групи.
Варто відзначити, що попередній закон «Про зайнятість населення» відносив до цих категорій лише жінок і самотніх матерів. Новий закон більше відповідає сучасним реаліям, оскільки надає додаткові гарантії також і чоловікам, відміняючи дискримінацію, що існувала раніше, за статевою ознакою.
2)діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків можуть, як вийняток прийматися на роботу.
3) особи, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування.
4) молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби (протягом шести місяців після закінчення або припинення навчання або служби) і яка вперше приймається на роботу.
5) особи, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" залишилося 10 і менше років.
Положення нового Закону відрізняються від попереднього також і тим, що закон «Про зайнятість населення», що втратив силу, надавав додаткові гарантії лише тим особам, яким залишилося 2 роки до досягнення пенсійного віку. У зв'язку із збільшенням пенсійного віку в Україні, останнім часом на ринку праці спостерігалася тенденція не приймати на роботу осіб «пенсійного віку». Додаткові гарантії, передбачені законом, покликані усунути фактично існуючу дискримінацію відносно осіб, чий вік наближається до пенсійного.
6) інваліди, які не досягли пенсійного віку.
9) особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків можуть, як виняток, прийматися на роботу.
З метою додаткового стимулювання працедавців для працевлаштування громадян, які недостатньо конкурентоздатні на ринку праці, законом передбачені фінансові заохочення для тих працедавців, які працевлаштовують таких громадян по напряму відповідних центрів зайнятості, терміном не менше чим на два роки. Протягом одного року з дня працевлаштування вказаної особи, працедавцеві щомісячно компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за відповідну людину в місяць, за який він сплачений. Варто відзначити, що для здобуття подібного «бонуса», працедавець повинен сумлінно виконувати узяті на себе обов'язки по працевлаштуванню не менше 2-х років. Якщо особа буде звільнена до закінчення зазначеного терміну, працедавець повинен буде або повернути розмір всіх компенсованих виплат, або працевлаштувати іншу особу, направлену центром зайнятості. Крім того, одного лише факту працевлаштування не достатньо для здобуття вказаної компенсації. Працедавець повинен також відповідати іншим критеріям, а саме: - не мати заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; - не бути визнаним в установленому порядку банкрутом або не мати порушеної відносно нього справи про банкротство.
Таким чином, останні зміни в законодавстві України у сфері зайнятості населення, безумовно, носять позитивний характер, оскільки направлені на захист права на працю тих верств населення, яким на практиці важче влаштуватися на роботу. Встановлення обов'язкової квоти для працедавців при працевлаштуванні соціально незахищених верств населення, впровадження системи фінансового заохочення і штрафних санкцій повинне, сприяти тому, щоб особи, працевлаштування яких було утруднене раніше, змогли б повною мірою реалізувати своє право на працю.